Зовнішній отит: чому болить вухо та як його лікувати?
Болить вухо, особливо коли ви торкаєтеся вушної раковини або відтягуєте її? Відчуваєте свербіж, закладеність вуха чи помічаєте виділення зі слухового проходу? Це можуть бути симптоми зовнішнього отиту.
Зовнішній отит (otitis externa) — це запалення шкіри зовнішнього слухового проходу. Найчастіше воно пов'язане з інфекцією та особливо поширене влітку, після купання в басейні або відкритих водоймах. Саме тому захворювання іноді називають «вухом плавця».
Хоча зовнішній отит зазвичай добре піддається лікуванню, без належної допомоги він може спричиняти сильний біль і значний дискомфорт.
Чому виникає зовнішній отит?
Зовнішній слуховий прохід вкритий чутливою шкірою, яку захищає природний шар вушної сірки.
Коли цей захисний бар'єр порушується, підвищується ризик розвитку запалення та інфекції.
Найпоширеніші чинники:
Вода та підвищена вологість: плавання, часте потрапляння води у вуха або тривале збереження вологи у слуховому проході.
Використання ватних паличок: вони можуть травмувати шкіру та порушувати її природний захист.
Шкірні захворювання: наприклад, екзема або псоріаз.
Слухові апарати та беруші: іноді спричиняють подразнення шкіри та погіршують вентиляцію слухового проходу.
Гострий зовнішній отит найчастіше спричиняють бактерії, проте можливе також грибкове ураження.
Які симптоми характерні для зовнішнього отиту?
Найтиповіші прояви:
Біль у вусі, який посилюється під час відтягування вушної раковини або натискання на козелок.
Свербіж і подразнення у слуховому проході.
Відчуття закладеності або розпирання у вусі.
Водянисті або гнійні виділення.
Тимчасове зниження слуху через набряк або накопичення виділень у слуховому проході.
Іноді біль буває настільки сильним, що пацієнтові стає неприємно жувати або спати на ураженому боці.
Важливо: зовнішній отит і середній отит — це різні захворювання. Обидва можуть спричиняти біль у вусі, проте підходи до їх лікування суттєво відрізняються.
Бактеріальний чи грибковий зовнішній отит?
При бактеріальному зовнішньому отиті зазвичай переважають виражений біль, набряк і виділення з вуха.
При грибковому зовнішньому отиті (отомікозі) нерідко на перший план виходять стійкий свербіж, відчуття закладеності та накопичення характерних грибкових мас у слуховому проході.
Однак симптоми можуть бути схожими, тому для встановлення причини захворювання та вибору правильного лікування важливе обстеження в отоларинголога.
Як лікують зовнішній отит?
Лікування залежить від причини та вираженості запалення.
При неускладненому бактеріальному зовнішньому отиті в більшості випадків ефективні місцеві антибактеріальні вушні краплі, нерідко в поєднанні з кортикостероїдом для зменшення запалення.
При грибковій інфекції можуть знадобитися місцеві протигрибкові препарати.
Якщо у слуховому проході накопичилися виділення, злущений епітелій або інші патологічні маси, лікар може виконати обережне очищення під мікроскопічним контролем за допомогою тонкого відсмоктувача (мікроаспірація, або мікровідсмоктування).
Така процедура допомагає видалити патологічний вміст і забезпечує краще проникнення лікарського препарату до запаленої шкіри.
При значному набряку слухового проходу іноді необхідне тимчасове встановлення спеціального тампона (турунди), який допомагає доставити лікарський засіб до ураженої ділянки.
При звичайному неускладненому зовнішньому отиті антибіотики в таблетках, як правило, не потрібні. Їх призначення може бути необхідним у разі поширення інфекції за межі слухового проходу або в окремих пацієнтів із груп підвищеного ризику.
Також важливо пам'ятати, що деякі вушні краплі можуть бути небезпечними за наявності перфорації барабанної перетинки або вентиляційної трубки (шунта). Тому вибір препарату повинен враховувати стан барабанної перетинки.
Що можна робити вдома?
Під час лікування рекомендується:
Берегти уражене вухо від води та тимчасово відмовитися від плавання.
Не використовувати ватні палички та не намагатися самостійно очищати слуховий прохід.
За потреби застосовувати відповідні знеболювальні препарати, наприклад парацетамол або ібупрофен, якщо немає протипоказань.
Використовувати призначені лікарем вушні краплі відповідно до рекомендацій.
Не закапувати у вухо саморобні розчини або засоби невідомого складу.
Коли необхідно терміново звернутися до лікаря?
Якщо біль посилюється, з'являється підвищена температура, набряк навколо вуха або погіршується загальне самопочуття, необхідно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Особливої уваги потребує зовнішній отит у пацієнтів із цукровим діабетом або ослабленою імунною системою.
У рідкісних випадках у таких пацієнтів може розвинутися тяжка інфекція — некротизуючий зовнішній отит, при якому запальний процес поширюється на навколишні тканини та кістки основи черепа.
Особливо сильний біль, зокрема вночі, або поява слабкості мімічних м'язів обличчя потребують термінового обстеження.
Якщо протягом 48–72 годин після початку лікування поліпшення не настає, рекомендується повторна консультація лікаря.
У більшості випадків зовнішній отит успішно лікується. Своєчасна діагностика, правильний вибір місцевих препаратів і професійне очищення слухового проходу за потреби допомагають прискорити одужання та знизити ризик ускладнень.
Медичні джерела
Rosenfeld RM et al. Clinical Practice Guideline: Acute Otitis Externa. Otolaryngology–Head and Neck Surgery. 2014. DOI: 10.1177/0194599813517083
NHS Inform. Outer ear infection (otitis externa). Інформація для пацієнтів
NHS Greater Glasgow and Clyde. Otitis externa – ENT referral guidance. Клінічні рекомендації
